Дуже часто людське сприйняття через нерозуміння Божого Промислу не співпадає з Божим задумом і кінцевою метою Христових чудес. Наша недалекоглядність намагається знівелювати Божественну дію щодо створеного світу і звести її до реалізації примітивних потреб у формулі «Хліба і видовищ». Одним із прикладів такого відношення служить сьогоднішня оповідь про чудесне нагодування Христом п’яти тисяч народу.

«Ви шукаєте мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися» (Ін. 6: 26) – ось такий висновок робить апостол і євангелист Іван Богослов словами Ісуса Христа, підсумовуючи мотив пошуку Бога очевидців чудесного насичення. Чи не так само й ми приходимо до храму, підносимо свої молитви лише для того, щоби Бог як досконалий менеджер допоміг нам реалізувати всі наші земні потреби: посприяти у бізнесі, у вирішенні судових процесів на нашу користь, допоміг вступити до вищого навчального закладу, організував продаж чи купівлю квартири і т. д. і т.п., і жодного прохання, щоби хоч трішки мало відношення до речей духовного порядку. Саме з цієї причини у нашому житті так мало явних чудес, які ми зустрічаємо на сторінках Євангелія – через відсутність віри, вдячності і спостережливості.

Христос як Істинний Бог, Який знає потреби кожного, дбає не лише про спасіння душі, але й про те, у що нам зодягнути тіло і чим його наситити. Тому, коли весь багатотисячний народ перебував у слуханні божественних слів, Христос, щоб не відволікати їх від цієї богоугодної справи, дає повеління своїм учням попіклуватися про підтримання їхніх тілесних сил.

«Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!» – такими словами звертається до апостолів Ісус на їхнє заперечення про неможливість нагодування усіх через наявність незначної кількості їжі – п’ять хлібів і дві рибини. Проте саме цей мізер служить підставою для усвідомлення, що Божа сила звершується у немочі і все, що ми отримуємо у цьому житті і цим «володіємо» походить від Бога, Подателя усього. Разом з тим, ці слова закликають нас самих стати інструментом у руках Божих, через який Господь вершитиме свою волю. «Ви дайте їм!» – це заклик Божий до реалізації нашої віри і віри найперше діяльної.

Таке розуміння Христового заклику і власна участь у співпраці Йому служить підставою для втілення чуда, котре приносить плоди з надлишком. Хай це чудесне нагодування дасть нам тверду віру у Боже піклування нам нами і сили, щоб і нам стати співслужителями Божими у справі приведення усієї Вселеної до стіп Христових задля встановлення Його Царства слави.