Дивлячись на Чесне Древо – побачмо страшні Христові страждання, поклоняючись Животворчому Хресту – віддаймо шану і поклоніння не художньому образу, а голгофській святині, що прийняла в свої обійми Спасителя світу. З таким внутрішнім налаштуванням приступаймо до сьогоднішнього святкування Воздвиження Животворчого Хреста Господнього.

Історичною підставою цього празника, яке православні християни святкують 27 вересня, є дві події: віднайдення у IV-му столітті хреста, на якому розіп'яли Господа Ісуса Христа, а також повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму у VII-му столітті.

Проте наше святкування цього торжества повинно враховувати не лише вищезгадані подій багатолітньої давності в історії Візантійської імперії, а найперше як подія, що сталася ще до самого створення світу і людини, де дерев’яний хрест став видимим знаком прояву найбільшої Любові Божої до свого творіння.

Святий праведний Іоан Кронштадтський сказав: «Хрест без любові не можна мислити і представляти: де хрест, там і любов; у церкві ви скрізь і в усьому бачите хрест для того, щоб усе нагадувало вам, що ви у храмі Бога любові, в храмі Любові, Розіп’ятої за нас».

У Свято-Покровському храмі Солом’янського району міста Києва напередодні цього дня, увечері, звершилося святкове всенічне бдіння , а в сам день – Божественна Літургія. За уставними піснеспівами, які прозвучали в чудовому виконанні парафіяльного хору під керівництвом регента Руслана Перетяжка, і читаннями ми повернулися у ті реальні жахливі події розп’яття Єдинородного Сина Божого, смерть Якого подарувала нам перемогу над смертю, гріхом і дияволом, і складали всією громадою перед Животворчим Хрестом Господнім у своїх молитвах до Бога подяки за дарований шанс стати гідними тієї високої ціни нашого особистого спасіння у взаємній відповіді любов’ю на Безмежну Любов.

Поширити у соцмережах