Надрукувати
Категорія: Новини

Святий апостол Павло в своєму посланні до галатійської громади, яке читалося на сьогоднішньому богослужіння, гарантом спасіння називає віру, а не Закон. Наша розділена свідомість одразу ж впадає у крайність: від надання чомусь надмірного значення до повного нівелювання іншого. Але чи має на увазі ап. Павло, що з приходом Спасителя у світ діла Закону уже не важливі, в той час як значення відтепер набуває виключно віра?

Насправді ж, якщо розглядати цю фразу в біблійному контексті, а не відірвано, то таких непорозумінь не виникатиме, адже в Священному Писанні знайдемо безліч висловлювань щодо діл Закону і віри як на їхню користь, так і на заперечення. Святий Павло скеровує нас розглядати перспективу свого спасіння через синтез цих двох понять, де діла Закону будуть не самоціллю ради корисливого зиску, навіть якщо це спасіння у Бозі, а виходитимуть з любові та віри до Того, Хто його дарує, і так само віра буде не голим сповіданням власних уявлень про Бога, а якраз навпаки підтверджуватиметься ділами милосердя.

Християни часто розглядають Христові вказівки і Його особистий приклад зовнішньо або ж символічно, проте саме втілення Сина Божого було спровоковане не лише падінням людини, а, власне, потребою навчити людей стояти у правді Божій, перебувати у сфері істинного буття, яке й виходить від Творця всього сущого. Якщо це слово Боже, за прикладом нинішньої євангельської розповіді про сіяча, зможе потрапити на добру основу, прорости і дати плід, то це буде найкращим свідченням того, що ми змогли відгукнутися на заклик Божий і прийняти в дар справжню досвідну віру, котра не просто вергає гори, а в першу чергу преображає особисте життя і мотивує до такої ж якісної зміни оточуючих.

Поширити у соцмережах

Перегляди: 549