Страсний четвер, котрого в народі ще називають Чистим четвергом, займає особливе місце в історії прикінцевого часу земного життя Ісуса Христа. Спаситель востаннє збирається зі Своїми учнями на вечері і дає їм настанови щодо організації життя поміж собою і подальшої організації літургійного життя громади вірних, до яких ми з вами належимо.

Учнів Христа більшою мірою цікавить, говорячи сучасною мовою, їхнє місце на посаді найближчих соратників вождя народу, майбутнього царя Ізраїлю, та кар’єрний ріст. Апостоли не мають найменшого уявлення про Царство Спасителя, модус існування якого передбачає наявність у належних йому таких якостей як: смирення, любов і радість, а не влада, сила і самоствердження.

Саме тому Христос, як раб, умиває ноги власним учням, тим самим перевертаючи їхню ієрархічну систему цінностей з ніг на голову, де той хто внизу – буде піднесений, а той хто егоїстично пнеться вгору – буде приземлений і де, хто хоче бути керівником, повинен спершу сам навчитися підпорядковуватися ближньому.

Остання вечеря стає не лише ритуальним моментом, але й відкриває нам простір для зустрічі з Богом через споживання Тіла і Крові Христових, котре здійснюється щоразу на Літургії у таїнстві Євхаристії.
Це та площина, де реалізується вимолене Христом у Бога-Отця єднання одне з одним, як у Нього з Отцем. Тож наше прагнення досконалості повинне бути шляхом наслідування Христа як єдиноможливого шляху для правильної реалізації стосунків зі своїм Творцем та Його творінням.

Особливістю богослужінь цього дня є Літургія Василія Великого, на якій заготовлюються часточки Святих Дарів, котрі використовуватимуться протягом наступного року в позалітургійний час для потреб парафіян, котрі не в змозі взяти безпосередню участь у храмовому богослужінні, а вечірня служба полягала в утрені, на котрій прочитуються дванадцять уривків з Євангелій, що описують події останній днів земного життя нашого Господа Ісуса Христа. 

Поширити у соцмережах