"І з'явилися їм розділені язики, мов вогненні, і спочили по одному на кожному з них." (Діянь. 2: 3-4)

Напередодні великого дванадесятого свята Зішестя Святого Духа, або Трійці, Церква звершує поминання померлих, котре в календарі називається Троїцька поминальна батьківська субота.

Тепер Христос став для нас ще ближчим, ніж коли-будь, бо тепер ніщо не є на заваді - ні час, ні місце, ні тіло, ні інші обумовленості матеріального світу, - щоб відчувати абсолютну присутність Христа у нашому житті.

У сьому неділю після Пасхи Церква вшановує пам'ять святих отців І Вселенського собору, на якому було засуджено єресь аріанства та затверджено першу частину Символу Віри.

Важко повірити у славу Бога явленій на людині, яка з народження була скаліченою. Тим не менше, на прикладі сліпонародженого чоловіка Христос демонструє явну славу Всемогутнього, котра проявилася не лише у фізичному зціленні, а найперше у духовному прозрінні.