Гріх - це визначальний показник людського життя для старозавітного суспільства. Саме мірою Закону, що виявляє гріх людина визначалась як така. Осуд і похвала - два чинники, що визначали долю людини. Христос дає інший приклад ставлення до людства - любов, милосердя, лагідність те, де немає закону.

Воржнеча між іудеями та самарянами у питанні поклоніння та служіня Богу, і навіть у наш час це знаходить своє відображення адже як тоді, так і тепер, ми славимо, служимо не Богу, а найперше собі. Створюємо образ власності накладаючи його на Божество.

Цього дня Святійший Патріарх Київський Філарет традиційно відвідав Свято-Покровський собор у Солом'янському районі міста Києва, адже лівий вівтар храму освячений на честь Жінок Мироносиць

Євангельське читання сьогоднішньої неділі розповідає нам про надзвичайне чудо зцілення людини, тіло якої було розбите паралічем. Це чергова розповідь про милосердя Боже до стражденного людства і людської байдужості до горя свого ближнього.

«Господь мій і Бог мій!» (Ін. 20: 28) – єдиний випадок у новозавітній історії, коли Ісус Христос відкрито називається не будь-ким іншим як Самим Богом.