Друк
Категорія: Новини

Знову розсіюється темрява, знову з’являється світло; знову Єгипет покараний темрявою, знову Ізраїль осяяний стовпом. Люди, які сидять у пітьмі невідання, нехай «побачать велике світло» пізнання (Мф. 5: 16). Давнє минуло, тепер усе нове (2 Кор. 5: 17). Буква поступається, дух переважає; тіні проходять, їхнє місце займає істина. Приходить Мелхиседек; народжений без матері народжується без отця; у перший раз – без матері, у другий – без отця. <…> Безтілесний втілюється, Слово твердне, Невидимий стає видимим, Непізнаний пізнається, Безпочатковий отримує початок. Син Божий стає сином людським, Ісус Христос учора й сьогодні, і навіки Той же (Євр. 13: 8).

Нехай юдеї спокушаються, елліни сміються, єретики притупляють язик! Тоді вони увірують, коли побачать Його вознесенним на небо; якщо ж і не тоді, то неодмінно, коли побачать Його грядущого з неба, коли зійде судити. Але це буде потім, а нині свято Богоявлення, або Різдва, тому що так і так називається цей день, і два найменування даються одному торжеству, бо Бог з’явився людям через народження. Він – Бог, як Сущий і Присносущний від Присносущного, превищий причини і слова (оскільки немає слова, яке було б вище від Слова); і Він являється заради нас, народившись згодом, щоб Той, Хто дарував буття, дарував і благе буття, краще ж сказати, щоб ми, відпалі із благого буття через гріх, знову були повернені до нього через втілення. А від явлення найменування Богоявлення, і від народження – Різдво.

Таке наше торжество; нині святкуємо – пришестя Бога до людей, щоб нам переселитися або (точніше сказати) повернутися до Бога, щоб, відкинувши стару людину, одягнутися у нову (Еф. 4: 22 – 23), і як померли в Адамі, так будемо жити у Христі (1 Кор. 15: 22), із Христом народжені, розіпнуті, поховані і співвоскреслі. Тому що мені необхідно перетерпіти цю спасительну зміну, щоб як із приємного виникло скорботне, так зі скорботного знову з’явилося приємне. «Коли примножився гріх, стало більше благодаті» (Рим. 5: 20).

Отже, будемо святкувати не пишно, а божественно, не по-мирському, але в мирі, не наше свято, а свято Того, Хто став нашим, краще ж сказати, свято нашого Владики, не свято немочі, але свято зцілення, не свято створення, але свято відтворення.

«Слово 38 на Богоявлення, або на Різдво Спасителя» святителя Григорія Богослова, архиєпископа Константинопольського (уривок)

Поширити у соцмережах

Перегляди: 118