Надрукувати
Категорія: Новини

В історії про милосердного самарянина йдеться про головне питання людини. Книжник, дослідник Писання, запитує Спасителя: Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути? Запитує, щоб випробувати Христа, оскільки будучи знавцем Біблії, знає відповідь на це питання, але він хоче почути, що на це скаже цей пророк без біблійних студій.

Христос дає можливість йому самому відповісти на власне питання. Книжник відповідає дуже влучно: Люби Бога і люби ближнього. Ісус підтверджує його слова, бо вчить того самого, що й Тора, весь смисл якої об'єднаний у цій подвійній заповіді.

Разом з тим, книжник ставить сам себе в незручне становище, адже тепер змушений виправдовуватися: мовляв, слова Писання беззаперечні, але в самому житті виникають проблеми з їх застосуванням на практиці.

Звідси, треба прояснити хто ж такий «ближній»? Спираючись на Писання, можна сказати, що загальноприйнятою відповіддю буде – співвітчизник. Народ творить спільноту солідарності, а якій кожен підтримувався усіма, тож мав вважати іншого таким, як він сам, частиною цілого. Звідси, іноплемінник та іновірець не можуть належати до категорії ближнього. Але, як бачимо з заключної частину діалогу між книжником і Спасителем, поняття «ближній» виходить далеко за зовнішні обмеження раси, національності, релігії тощо.

Протоієрей Сергій Цьома у своїй проповіді на сьогоднішнє євангельське читання наголосив, що Христос перевертає з ніг на голову тогочасні уявлення про моральні принципи і Закон Божий. Тож у питанні «хто мій ближній» акцент переноситься не на особу ближнього, а на внутрішній світ самого питальника. Річ не у тому хто мій ближній, а чи я сам стаю для іншого ближнім, чи я здатен відгукнутися на горе або потреби іншої людини. Якщо я зможу солідаризуватися з будь-яким іншим, то всі і кожен зокрема є моїм ближнім. Ось відповідь на питання книжника і це відповідь на наші питання взаємовідносин з іншими людьми.

На завершення Літургії настоятель Свято-Покровського собору протоієрей Олександр Трофимлюк виголосив вітальне слово від імені парафіян та священнослужителів для клірика храму диякона Миколая Кучера, який сьогодні відзначає своє тридцятиліття, і побажав доброго здоров’я та зростання на духовній ниві.

Отець Олександр нагадав, що остання субота листопада присвячена пам’яті жертвам голодомору, тому закликав усіх присутніх до спільної молитви за спокій душ голодом заморених на Україні більшовицьким режимом.

 

Поширити у соцмережах

Перегляди: 141