У головне храмове свято Свято-Покровського собору Солом'янського району міста Києва, 1 жовтня 2026 року, була звершена Божественна літургія.
Богослужіння очолив настоятель собору професор протоієрей Олександр Трофимлюк. Йому співслужив ректор Київської православної богословської академії протоієрей Ярослав Романчук, а також храмове духовенство – протоієрей Богдан Гайдай, протодиякон Микола Кучер, диякон Максим Музика та диякон Олег Чабан.
Богослужіння прикрасив спів хору під керівництвом Руслана Перетяжка.
Віряни підносили молитви за переможний мир в Україні, за наших воїнів-захисників та за весь український народ.
Опісля літургії відбувся хресний хід навколо собору.
Перед щорічними пригощаннями, зі словами проповіді та пастирської настанови до парафіян звернувся настоятель:
«Щиро вітаю усіх нас із нашим великим храмовим святом, найголовнішим святом цього собору, святом Покрови Пресвятої Богородиці.
Цей собор воістину величний і бачив дуже-дуже багато, і історія його велика: часом трагічна, а часом і славна, як історія нашої неньки України, як історія нашої церкви, як і історія зрештою кожного із нас. Бо у всіх нас є різні моменти життя, колись ми сильні, колись ми зростаємо, колись і падаємо, але зрештою ми рухаємося до Бога.
І це свято є особливим сьогодні, тому що Пресвята Богородиця є воістину захисницею нашого народу, усіх православних християн. Ми пам'ятаємо історію цього свята, як вона захистила місто від нападу чужинців, і ми віримо в те, що цей покров Богородиці продовжується і понині. І, власне, історія нашого собору є таким постійним свідченням цього. Цей собор бачив дві світові війни, він був обезголовлений, закритий, сплюндрований, але відновився і зараз у ньому ми можемо прославляти Бога.
Кожного дня ми бачимо, що тривоги майже не припиняються, дрони б'ють нещадно, ракети летять на нашу столицю, наш Київ, але коли зняли купола собору, коли його перетворили на звичайну будівлю, то думали, що він вже ніколи не стане храмом, а він стає і процвітає, всередині прикрашається новими і новими розписами, розквітає ще й стає кращим, ніж був. Так само і зараз ми переживаємо ці великі і страшні часи, але віримо в те, що Господь дасть так, що ми переможемо і те, що зруйноване, відбудуємо, і стане ще краще, ніж було, головне наша віра в Бога і заступництво Матінки Божої.
Тому сьогодні вітаю усіх нас із цим великим святом Покрови Пресвятої Богородиці. Бажаю усім нам найперше мирного неба, здоров'я, спасіння, Божого захисту у всьому, всього того, чого ми потребуємо для нашого спасіння.
Сьогодні ми вітаємо і ректора КПБА протоієрея Ярослава Романчука з тим, що він взяв участь в нашій спільній молитві, розділив Євхаристію з нами, молився, ми відчуваємо себе єдиною родиною, особливо в такі дні.
Вітаю усіх тих, хто допомагає нашому храму, хто відновлює фасад цього храму, хто допомагає нам із трапезою. Дякую усім вам.
Бо ми є справді одна велика сім'я. Якщо ми один одного підтримуємо, то бачимо, що незважаючи на все те, що важко, війна і все інше, а ми відновлюємося, ми розписуємося, ми робимо обіди, ми пригощаємося, ми не зупиняємося, ми не падаємо духом. Тому що ми віримо в те, що ми переможемо. І треба працювати на майбутнє, тому що від нас залежить, яке буде наше майбутнє. Якщо ми покладемо руки, то в наших дітей, наших онуків майбутнього вже не буде.
Тому будьмо завжди бадьорі в вірі, як каже апостол Яків: «Завжди радійте!». От і ми повинні завжди радіти, які б труднощі нас не огортали, тому ще раз усіх нас із нашим храмовим святом Пресвятої Богородиці!»
