Надрукувати

 Воскресіння Христове. Кожного разу згадуючи цю подію ми чуємо про незмірну любов Божу до людей, Його милосердя, жертовність. І це є істинним свідченням. Проте, чи прослідковується участь людства у цьому дійстві? Беззаперечним є той факт, що спасіння звершене Христом існує поза часом, але разом із ти у площині людського буття, але ж це жодним чином не робить нас, автоматично, його учасниками. Участь цю потрібно заслужити, досягти. "Царство Боже силою здобувається". Яка ж користь святкування без становлення причасниками Воскресіння. Згадування історичної події для нас не несе якоїсь користі, уподібнення ж Христу дозволяє нам творити воскресіння власного життя,  вводить у стан Божественного існування, а не просто історичного зрізу. Як же здійснити таке Воскресіння, цьому вчить нас період Великого посту. Цю квінтесенцію подій кожен християнин повинен не лише згадувати, але й втілювати в життя.

Поширити у соцмережах

Перегляди: 870