Третя неділя після Пасхи присвячена пам’яті жінок-мироносиць, котрі першими стали свідками Христового воскресіння. Ті, котрі були поза правовим полем у тогочасному юдейському суспільстві виходять на авансцену євангельської місії – проповідувати Воскреслого Христа в усі краї землі.

Перша неділя після Пасхи носить назву неділя Антипасхи, або Фомина. Проте в церковній традиції сформувалася певна несправедливість щодо постаті апостола Фоми, оскільки за нею закріпилася назва як про неділю невірного Фоми.

Перед своїми стражданнями Спаситель входить у столичне місто Єрусалим, котре не розпізнало свого істинного володаря, щоб явити Своє Царство покликаним. Проте Його царствений вхід немає супроводу пишного церемоніалу входу земних царів. Він не покладається на військовий потенціал свого війська, на зовнішнє благополуччя царства, адже Його влада і слава виходить від Отця, Який делегує Йому все і має гаранти вічності.

Відвічні уявлення людства про вічне життя, про остаточну перемогу добра і правди над злом і несправедливістю, про невід’ємні щастя, радість і любов: усе це знайшло абсолютне втілення у постаті Спасителя Боголюдини Ісуса Христа.

Сьогоднішня субота, яка передує неділі, коли Ісус Христос торжественно входив у Єрусалим, носить назву Лазаревою суботою. Попри те, що хронологічно ці дві події не відповідають одна одній у церковній традицій вони слідують одна за одною.