Хрещенням ми, зазвичай, звикли означувати очищувальне омовіння, що визволяє того, хто омивається, від наслідків вчинених ним гріхів. Проте сьогоднішня подія Хрещення Спасителя становить парадокс, оскільки накладає на безгрішного Христа вимоги грішника. В якому ж очищені міг мати потребу Той, Хто був непідвладний гріху?

«Хай ваші вчинки покажуть, що ви покаялися» (Луки 3: 8), – такими словами святий Іоан Хрестителя ставить критерій нашої переміни. Лише зміненим внутрішнім зором можна прогледіти глибину нашого становища і почати шлях повернення до обновленого в Дусі життя.

Сьогоднішнє свято продовжує нагадувати нам про безмірну Божу любов, котра втілилася і прийшла у цей світ. Ісус Христос приймає на восьмий день від народження ритуальне обрізання, щоб вкотре довести нам Свою максимальну солідарність з людськими законами і нами в цілому.

В нашому церковному слововживанні поняття «Євангеліє» найчастіше асоціюється з його традиційним значенням як «добра новина», проте першопочатково євангеліями називали всякі імператорські постанови, котрі, зрозуміло, могли містити не лише хороші звістки для громадян, а в першу чергу саме неприємні. І ось сьогодні Христос розпочинає своє служіння словами з книги пророка Ісаї. Що несе для нас ця Його євангелія – добрі чи погані вісті?

Христос народився! – вітаємо одне одного з подією Різдва Христового і саме такими словами починає своє різдвяне послання святитель Григорій Богослов: «Христос народжується – славте, Христос з небес – зустрічайте, Христос на землі – возносіться! Заспівай Господеві, вся земле!».