В такому векторному бутті ми стаємо адресатами слів Христа: " Слухаємо і не чуємо, дивимось і не бачимо, знаємо і не розуміємо". Чи можемо ми зрозуміти ту важливу інформацію яку дає нам підготовчий період перед Великим постом? Це не просто історично встановленний період який показує нам приклад каяття у своїх гріхах. Зовсім ні, це щось набагато більше.

Приклад покаяння, перші кроки до самоусвідомлення починаються саме в неділю про Закхея. Саме він - Закхей є проекцією кожного із нас. Захоплений виром гріховності, Закхей чує про Христа як видатну особу а не Спасителля. Проте це бажання відання чогось нового підносить його над його пристрастями, але не звільняє від них. Інстинктивно він відчуває необхідність зустрічі з Спаситилем і робить перший крок до самоусвідомлення - шукання істини.

Закхей знаходить Істину, проте ще не усвідомлює її. Але ця знахідка показує його реальний стан, від якого потрібне спасіння. Христос дарує йому надію на це спасіння, цим же в вкладає в Закхея новий потяг - прагнення життя, життя справжнього. 

Приклад Закхея ставить кожного із нас на особливий шлях переродження нашого іпостасного буття, яке ми можемо прослідкувати не лише в період Чотиридисятниці, але й в період підготовчих неділь. І саме сьогодні початок переосмислення для кожного християнина не лише за словом, але й за духом.

Поширити у соцмережах