Яким напрямком ми задовільняємось, абож який вектор розвитку обираємо для себе? Чи рухаємось ми необхідним для нас шляхом - дорогою якою нас кличе Христос. Хто хоче йти за Мною нехай зречеться себе, візьме хрест свій і йде за Мною. Хрест для кожного різний, адже й життя кожного приность виклики як у глобальних так і в мікро сферах. Ми ж повинні рівнятися на Спасителя, Який прийшов аби звершити хрест - наше спасіння. Хрест Христів є іраціональністю світові людської природи, трансцендентною реальністю. Адже як узгоджуються слова: хто душу свою погубить заради Мене той спасе її? Занапастити душу ж означає спасти життя, життя духовне, реальне. Зречення видимості рятує душу, наповнює її життям в божественній об'єкнивній реальності. Несення хреста - є втрата земного, тлінного ради небесного і вічного.

Поширити у соцмережах