Друга неділя після Пасхи носить назву Антипасха і присвячення пам’яті апостола Фоми. Частка «анти» у нашому слововживанні часто носить заперечний характер і означає «проти» чи «замість». Проте в церковному розумінні це поняття означає повторення тієї самої воскресної радості, що й тиждень тому на великодній службі. Весь тиждень, який носить назву Світлий, ми продовжувати підігрівати серця Світлом Христового воскресіння і ця друга неділя стає кульмінацією усієї нашої радості і віри. 

Недарма саме вона присвячена особі апостола Фоми, який своїм прикладом явив вершину цих чеснот. Дуже часто ми звикли таврувати апостола маркером «невіруючий», «невірний», проте ряд фактів з його життя свідчать якраз на користь протилежного. Його слова: «Господь мій і Бог мій!» (Ін. 20: 28) – єдиний випадок у новозавітній історії, коли Ісус Христос відкрито називається не будь-ким іншим як Самим Богом. Ця його характерна схильність до сумнівів і розсудливого аналізу послужила для ще більшого ствердження у досвідній вірі. Разом з тим напередодні страшних подій хресної жертви Спасителя Фома єдиний з апостолів хто сказав: «Ходімо й ми з ним помремо» (Ін. 11: 16), у той час як решта відмовляли Його від дороги в Єрусалим для звершення обітниць і пророцтв – справи нашого визволення і спасіння.

Тож нехай приклад святого апостола Фоми послужить для кожного з нас переконливим доказом того, що всякий, хто щиро і з твердим наміром шукає зустрічі з Богом, обов’язково Його зустріне, бо Сам Господь прийде до того і дасть попробувати Себе у ранах і в оновленому Тілі.

 

Поширити у соцмережах