Досить звичне слово «любов» набуває іншого смислового навантаження, коли воно лунає з уст людей, що пережили горе і вчаться з цим жити далі, хто зазнав втрати рідних, у кого злоба на кривду переросла в умиротворення, хто прожив довге життя у парі, проходячи різноманітні випробування, хто зберіг вірність до кінця і так далі, ніж молодим закоханим, які освідчуються у почуттях, ніж парі молодят, які лише ступили на шлюбний порі, ніж кумирам, що горлають зі сцени про любов до всіх. А якщо про цю любов говоритиме Сам Бог з хреста страждання і смерті та з печери воскресіння і ця любов виходить за межі наших родинно-дружніх відносин, а поширюється на добрих і ще більше на злих, то як сприйняти нам це важке слово євангельської любові? Христос учить нас цьому на власному прикладі, закликаючи нас до участі у Його Божій любові.

Любов асоціюється у нас з приємністю, добротою, хорошими відчуттями і, певна річ, вона містить усі ці якості, але в земному житті їй важко реалізуватися лише через приємність, бо вона постійно зустрічається зі спротивом у лиці нашого власного егоїзму, недовіри, жадоби та інших пристрастей. Через це любов дуже часто набуває відтінку муки, випробувань, терпіння тощо.

Проте у Христовому заклику лунає вказівка, що і це не є межею Його любові, бо вершиною її є любов до ворогів і не просто як вимога Закону, оскільки древні знали про не чинення зла ворогу ще в часи Старого Завіту, а як нове життя, інша модель буття на противагу земному споживацтву та утилітаризму, формат взаємовідносин, які панують між особами Трійці.

Зрозуміло, що людині такі речі непритаманні, оскільки за природою ми влаштовані на виживання, і тому Сам Бог у Лиці Свого Сина сходить на землю, щоб навчити цих принципів нового існування, котрі своїми коріннями сягають вічності.

Наслідування Христа, мотивоване палким прагненням віднайти і пізнавати Бога, повертає нас лицем до всякого ближнього – родича, друга, знайомого, колегу, незнайомця, злидаря і, навіть, ворога – щоб ми зуміли проявити своє відношення до Бога, окремі риси Лику Якого розлиті на кожному з людей, таким чином оволодіваючи мистецтвом любові до всього створеного Любов’ю Божою.

Поширити у соцмережах