Притча про сіяча займає одне з центральних місць Євангелія, основною темою якої є питання Царства Божого і шляхів його досягнення.

На цьому шляху, звісно, виникають перепони, які у притчі зображенні через образи птахів, терня, каміння тощо. Христос дає чітку вказівку яким чином реалізувати пророщення зерна Царства Божого у нашому серці – через слухання.

Разом з тим, це слухання не лише передбачає ознайомлення з євангельськими вимогами чи їхнє достеменне знання, але й вимагає їхнє обов’язкове виконання у повсякденному житті. Саме в процесі практикування виникають труднощі в лиці світу і його спокус, котрий, за словом євангелиста Іоана Богослова, лежить у злі і чинить сильний опір Христу з його життєвими принципами і тим, хто зважився ступити на Його шлях.

Хоч все, що є і посилається нам у житті є даром звище, все ж береться воно силою. Метою цих потуг є віднайдення Царства Божого, котре приходить з Особою Спасителя Ісуса Христа, а наші зусилля у протистоянні силам зла необхідні, щоб ми набули навиків життя за іншою моделлю на противагу життю світу, євангельського способу буття.

Поширити у соцмережах