Зі Своєї безмежної любові Бог виходить за межі Самого Себе і стає максимально солідарним зі своїм творінням, щоб бути не просто близьким йому, а Самому стати ним. Реалізацію цього незбагненного плану Бог здійснює у такий же незвичний, але водночас цілком прийнятний для світу людей спосіб входження у нього – через народження від Жінки.

Своїм Різдвом Бог заразом залучає і нас самих взяти участь у таїні Свого плану – прийнявши Його у межі людської сім’ї, піклуватися про Нього, ростити як звичайне інше людське дитя і в той самий час розуміти межі власної компетенції, коли доведеться поступатися волі Божій, смиренно приймаючи її парадоксальність.

Також Різдво Христове вчить нас бути вдячними, адже будучи противниками Бога через власний гріх, ми стаємо Йому ріднею завдяки Його дару втілення мотивованого любов’ю Отця. Через образ дитини Син Божий виявляє у нас властивість бути турботливими, ніжними, трепетними і люблячими. Тільки вийшовши на особу іншого, ми здатні зруйнувати стіну непорозуміння, що вибудував гріх між людьми і Богом, тому Господь олюднюється, щоб тут на землі навчити нас божественного способу буття, того, яким живе Трійця. 

Поширити у соцмережах