Церква, вказуючи дату початку Великого посту, попередньо готує вірних до цього особливого періоду. Цій меті слугують підготовчі неділі і сьогоднішня неділя про митаря і фарисея відкриває двері до цього духовного приготування.

Минулого тижня присвяченого згадці про Закхея Церква говорить про необхідність пошуку Бога, а сьогодні, віднайшовши Його у Церкві, ми покликані, щоби не впасти у спокусу фарисейської закваски, котра полягає у тому, що людина, будучи засліпленою, не бачить свого реального стану, але вважає, що чинить все правильно на догоду Богу, але насправді лише підмінює поняття вдовольняє своє егоїстичне нутро під маскою релігійної діяльності.

В той самий час нам пропонується альтернатива у позиції збирача податків, котрий будучи грішником, навіть не сповідує власних гріхів, а лише просить про милість. Він розуміє, що в його погибельному становищі відбутися виконанням заповідей не вдасться. Зрештою, він цього і не зможе зробити, враховуючи його спосіб життя, котре визначає ганебний фах.

Через це єдине, що його може порятувати – це надія на Божу милість, на ту любов, котра перевершує уявлення про справедливість, покарання і виправдання. За цими юридичними категоріями митар відкриває для себе сферу стосунків з Живим Богом, Якого не обманути спекуляціями і перед Яким у Нього немає жодного алібі, тому він розраховує лише на милість, ставлячи під сумнів своє життя, позиції і уявлення, даючи підстави для дії у ньому Самого Бога, Який знайде для нього будь-який вихід із цієї ситуації. Саме тому він повертається додому прощеним.

Перш ніж переступити поріг Посту, потрібно ретельно переглянути власні міркування про своє життя і власне місце перед Богом, щоб не вдовольнившись власною фантазією про духовний стан, не зайти наосліп у прірву, а, покладаючись на Христа, віднайти у Ньому Шлях, Істину і Життя.

Поширити у соцмережах