Служіння Христу, поклоніння Богові - який зміст ми вкладаємо в ці слова... Як часто ми міркуючи людськими поняттями намагаємося інтегрувати в Божественний вектор, абсолютно трансцендентний нашому бутті, якісь наші власні постулати або ж визначення. Така інтеграція дає неочікуванний ефект - спотворенне сприйняття дійсності видимістю. Сьогоднішнє Євангельське читання яскравий цьому приклад. Воржнеча між іудеями та самарянами у питанні поклоніння та служіня Богу, і навіть у наш час це знаходить своє відображення адже як тоді, так і тепер, ми славимо, служимо не Богу, а найперше собі. Створюємо образ власності накладаючи його на Божество.

Спаситель не раз підкреслював істину спасіння - це Бог прийшов у світ аби послужити, божественним служінням потрібно користатися, знаходити себе в божественній інакшості. Христос показав себе  абсолютно відмінною людиною - Боголюдиною. І це єдинство людської та Божественної природи і є служінням, тобто причастя Божественного якраз являє собою досконале служіння Богу.Тому й Спаситель вказує на необхідність споживання "живої води" яку дає Бог, яку потрібно просити, шукати, прагнути, а не мертву воду яку можуть пропонувати люди. Шукання та прагнення якраз і є служінням Богу - бажання яке створює дію для причастя Божественних таїн.

Поширити у соцмережах