Розповідь про гадаринського одержимого ставить перед нами важливе питання: кого люди більше бояться – Бога чи диявола?

Ось ми чули про людину, котра була одержима нечистими силами і та одержимість, зі свідчень євангелістів, була великою і проявлялася у неймовірних, але моторошних вчинках. Біснуватий чоловік повністю був у владі диявольської волі і не було нікого, хто міг би допомогти йому звільнитися від цього сатанинського рабства.

Та ось з’являється Дехто таємничий і зцілює чоловіка, дарує одержимому свободу, хоч і ціною цілого стада свиней, але ж на терезах стояло духовне та фізичне існування людини.

Одержимий не може приховати радості і свідчить про чудо власного оздоровлення і про Того, Хто його здійснив. Натомість люди, почувши ці свідчення, просять Христа, навпаки, покинути їхні околиці.

У нас мимоволі виникає питання: невже це свідомий вибір на користь темної сторони? Важко відповісти однозначно, адже з людської позиції їх навіть можна зрозуміти, а з іншої – відчувається сліпота перед подією, котра щойно відбулася.

З перспективи духовного життя немає значення чи людина робить свідомий вибір чи несвідомо обирає зло, це все одно матиме серйозні наслідки, адже вони все-таки відкидають Бога і силу Божу.

Реакція жителів гадаринської землі викликає у нас страх, а їм бути поряд з Богом не менш страшно. Хоч коли поряд біси, то теж стає неабияк лячно, але це зло для нас уже знайоме і більш звичне, оскільки воно не порушує повністю нашого усталеного укладу життя. Такий стан повільно, але систематично отруює наше життя і вбиває душу, хоч для нас це настільки звично, що ми й не помічаємо цього.

Якщо ж колись і десь хтось і зривається, як у випадку з гадаринським біснуватим, то таке буває вкрай рідко і більшість не біснується, адже більшість живе з бісами тихо і мирно в стані звичного духовному симбіозу, навіть не помічаючи цього. Тому якщо це дійсно так, то дияволу не потрібно виявляти себе.

У сьогоднішній історії жителі дуже добре розуміють, що в їхньому звичному розміреному укладі життя можуть відбутися кардинальні зміни, оскільки цей загадковий Незнайомець не збирається здаватися, а це у свою чергу означає кінець стабільності і економічному процвітанню, адже одним стадом свиней тут, очевидно, не обійтися.

Тож народ надає перевагу перед Царством Божим бісівській стабільності і людській економічній вигоді. Разом щ тим, нічого подібного, звичайно, не маючи на увазі, адже вони турбуються виключно про свій спокій і благополуччя.

Проте суть справи не в тому, на що робиться ставка, а в тому, що при цьому відкидається. Не важливо, що людина обере замість Царства Бога, бо щоб вона не обрала натомість, у будь-якому випадку вона отримає бісовщину. Оскільки життєвих шляхів усього лише два: до Бога або до бісів, то кожен з нас завжди стоятиме перед вибором, яку сторону обрати.

Поширити у соцмережах