Сьогодні Бог мовчить. Його бездиханне Тіло лежить знерухомлено і вже не може творити тих великих діл, котрі підтримували, надихали, зцілювали, повертали до життя. Сьогодні Сам Він зазнав усіх тортур з останньою станцією земного життя - смерті - від чого рятував інших і ради життя яких поклав власне. Бог не просто мовчить, - Він вбитий руками власного творіння. Що ми можемо робити у таку жахливу мить боговбивства? Богослужбові тексти, що відображають досвід церковного життя, життя у Дусі, дають нам вказівку: Нехай мовчить усяка плоть...

Мовчання Бога є закликом до нашої мовчанки, яка повинна бути виявом найбільшого смирення. Ми безсиллі перед божественною тишею, котра лякає нас, тому залишається лише покластися на Нього Самого. Ми свідомі того, що за кілька годин Бог явить Свою силу і славу, і гріємося цією надією на чергове зішестя до аду нашої душі, щоб визволити і спасти її, але що було робити свідкам смерті Христа, які найбільше любили Його: Матері Марії, учня Іоана, наближених жінок і чоловіків? Знали, як казала Марія з Вифанії, що воскресне, але коли і як?..

Бог воскрес найнезбагненнішим чином і всі небеса дивуються і радіють, що приготував Господь для тих, що люблять Його. Тож готуймо для дива свої серця, при дверях яких Ісус щомиті стоїть і стукає, чекаючи нашої відповіді на Його заклик до унікальних стосунків між Богом і кожною людиною.

Поширити у соцмережах