У першій своїй частині євангельська історія про біснуватого чоловіка з Гадарина є досить моторошною, адже оповідає про побут людини одержимої демонічними силами. До кінця розповіді ми дізнаємося про чудесне завершення пекельної участі цієї людини, але все ж паралельно з відчуттями жителів тієї місцевості ми переймаємося неабиякою тривогою і страхом.

Одержимий чоловік у своєму горі залишається сам на сам і ніхто не здатен йому допомогти. Тільки зовнішнє божественне втручання здатне преобразити всю істоту хворої людини в її духовно-матеріальній цілості.

Чи здатні ми за ширмою своїх повсякденних турбот і особистих вигод побачити чудо, що його здійснює Бог у нашій повсякденності, а чи чудо настільки непритаманне нашій природі, що мимовільно жахає нас до повного заперечення його чи необхідності бути подалі від сферу його впливу? Завершення євангельської історії свідчить про необхідність перелаштування нашого духа і побуту на вимір духовного порядку. В іншому випадку нам доведеться відмовитися від більшого на користь дріб’язкового. 

Поширити у соцмережах